Северин
Северин, Северин, Северіу
лат.; severus — суворий.
Северинко, Северинонько, Севериночко, Северинчик, Севирко, Сива.
Та не корилась Україна,Повстанські ладила військаНа клич Тараса й Северина,На голос Гуні й ПавлюкаІ (М. Рильський);— Води! Рятуйте! — закричала не своїм голосом.— Северинчикуі Встань, рідненький! (і. Сочивець); Багато дечого в світі, на який дивився Северко дитячими очима з батьківського подвір'я, було і цікавого і загадкового (А. Іщук).
Джерело:
Власні імена людей. Словник-довідник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Северин — Севери́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови