Устим

Устим, Устин (Юстим, Юстин)

лат.; особове ім'я Justinus; від Justus — справедливий (nop. юстиція).

Устимко, устимонько, Устимочко.

Ця ніч грозова, з ворохоблена, чорна,Густа і глевка, хоч на скиби ріж!..Устим Кармалюк відштовхує човнаВ піняву річку, в рипучий крутіж (М. Петренко);Може, і йому колись: "Устиме, — Радили сусіди, — схаменись, Не ходи до смерті у гостину,Все одно — у світі кривда скрізь..." (І. Муратов);