Федора
Федора, Тодора
жін. до Фидір. Федоронька, Федорочка, Федорка, Тодоронька, Тодорочка, Тодорка; Дора.
Федора, або як її звали з дитинства — Дорка, — була сирота (Ю. Яновський);— Куди ж ти йдеш?— Пшеницю жати.— Іди, Федоронько, до хати.Яка пшениця восени? (О. Підсуха);Особливо часто перечитували "Наймичку". І щоразу плакали. Федорка схлипувала голосно, тяжко (Г. Ігнатенко);По сім боці білі гуси, по тім боці бузьки, Ниньки піду до Тодорки, завтра до Гануськи (Народна пісня).
Джерело:
Власні імена людей. Словник-довідник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Федора — Федо́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови