Ярослав

слов.; від яр- (ярий) і слав- (слава). Йрко Йрик.

Йрчик, Ярусь, Ярусьо, Йсик; Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик.

Наш Київ — давнина кривава,Наш Київ — праці світлий цвіт,І мудре слово Ярослава,І Святослава гордий щит (М. Рильський);Славко, тобто Ярослав, був простим сільським хлопцем дев'ятнадцяти років (М. Білкун, В. Кисельов).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ярослав — Яросла́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Ярослав — М. у Польщі, на р. Сян; 42 тис. мшк.; видобуток природного газу; текстильна, шкіряна, харчова промисловість, вироби зі скла; центр шляхових сполучень; численні ансамблі соборів-пам'яток (XVI-XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія