абдикаційний

АБДИКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, заст.

Стос. до абдикації.

Делегати підписали у замку Альтранштадт справжній абдикаційний мир: Август зрікся польського престолу, звільнив своїх підданих від присяги на вірність, визнав королем Станіслава Лєщинського (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me