абдикаційний
АБДИКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, заст.
Стос. до абдикації.
Делегати підписали у замку Альтранштадт справжній абдикаційний мир: Август зрікся польського престолу, звільнив своїх підданих від присяги на вірність, визнав королем Станіслава Лєщинського (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me