абдуктор
АБДУ́КТОР, а, ч., анат.
М'яз, який здійснює відведення кінцівки або її частини (наприклад, руки, ноги, пальця); відвідний м'яз.
Довгий абдуктор великого пальця відходить від латерального краю променевої кістки, міжкісткової зв'язки та ліктьової кістки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me