абищо

АБИ́ЩО, аби́чого (з прийм.: аби́ з чо́го, аби́ до чо́го і т. ін.), займ. неознач.

1. Байдуже що, що-небудь, будь-що.

Ти будеш там робити абищо, – от, аби не гуляти (Сл. Гр.);

Останнім часом Валентин Модестович звик до думки, що Маєвський абичого йому не порадить (Ю. Шовкопляс).

2. у знач. ім. Щось незначне, дрібниця.

Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він (Л. Глібов);

Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два, сьогодні чи завтра – не яка й різниця. Але це тільки здавалось так, а як розмислити краще, виходило інше (А. Головко);

// Дурниця, нісенітниця.

[Другий відпущеник:] Верзе абищо! Ти не слухай .. Я розкажу доладніше (Леся Українка);

// Ніщо; нікчема (про людину).

От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абищо — (байдуже, що) що-небудь, будь-що, розм. що-будь// що попало, що хочеш. Словник синонімів Полюги
  2. абищо — аби́що займенник Орфографічний словник української мови
  3. абищо — АБИЩО – АБИ ЩО Абищо, абичого, займ. Байдуже що, що-небудь; дрібниця, ніщо. Набери Христі хоч абищо на кофту (А. Головко); Валентин Модестович звик до думки, що Маєвський абичого йому не порадить (Ю. Літературне слововживання
  4. абищо — зай., (байдуже що) будь-що, щобудь, хоч що, хай <�там> що; Р. щонебудь, щось; ЯК ІМ. дрібниця, дурниця, нісенітниця; (хто) ніщо, нікчема; ід. НЕ АБИЩО, не хвіст собачий. Словник синонімів Караванського
  5. абищо — абичого (з прийм.: аби з чого, аби до чого і т. ін.), займ. неознач. Байдуже що, що-небудь, будь-що; у знач. ім. Дрібниця. Дурниця, нісенітниця. Ніщо; нікчема (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. абищо — див. дрібниця; нікчемний; нісенітниця Словник синонімів Вусика
  7. абищо — хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М. Фразеологічний словник української мови
  8. абищо — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНС книжн., ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ГЛУ́ПСТВО рідше, АБСУ́РД підсил., БРЕДНЯ́ (БРИДНЯ́) підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Я підсил. розм., ДУРНИ́ЦЯ підсил. Словник синонімів української мови
  9. абищо — Аби́що, аби́чого, аби́чому, аби́чим, аби́ з чим, аби́ на чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. абищо — АБИ́ЩО, аби́чого (з прийм.: аби́ з чо́го, аби́ до чо́го і т. ін.), займ. неознач. Байдуже що, що-небудь, будь-що. Ти будеш там робити абищо, — от, аби не гуляти (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах