1. Словник української мови у 20 томах

аболіціоніст

АБОЛІЦІОНІ́СТ, а, ч.

Прихильник аболіціонізму.

Із 40-х років XIX ст. боротьбу проти рабства, яку до того часу вели головним чином самі негри, почали аболіціоністи – противники рабства: робітники, фермери, передова буржуазія (з навч. літ.);

Найрадикальніші у своїх судженнях, звичайно, аболіціоністи, які, хоча й не становлять єдиної групи, однак солідарно вимагають заміни смертної кари тюремним ув'язненням (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аболіціоніст — аболіціоні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. аболіціоніст — -а, ч. Прихильник аболіціонізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аболіціоніст — аболіціоні́ст прихильник скасування рабства; іноді – прихильник скасування якогось закону. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. аболіціоніст — Аболіціоні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. аболіціоніст — АБОЛІЦІОНІ́СТ, а, ч. Прихильник аболіціонізму. З 40-х років XIX ст. боротьбу проти рабства, яку до того часу вели, головним чином, самі негри, почали аболіціоністи — противники рабства: робітники, фермери, передова буржуазія (Нова іст., 1956, 181). Словник української мови в 11 томах