1. Словник української мови у 20 томах

абразиви

АБРАЗИ́ВИ, ів, мн. (одн. абрази́в, у, ч.).

Дуже тверді матеріали (алмаз, корунд, карборунд та ін.), що застосовуються для шліфування, точіння та полірування.

Остаточна обробка поверхні деревини могла здійснюватися скобелями, стругальними ножами, абразивами (з наук.-попул. літ.);

Технічна характеристика абразивів: зернистість, міцність, структура (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абразиви — -ів, мн. Дуже тверді матеріали (алмаз, корунд, карборунд, боразон та ін.), що застосовуються для шліфування, точіння і полірування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. абразиви — абрази́ви (франц. abrasif – шліфувальний, від лат. abrado – зіскоблюю) тверді дрібнозернисті речовини чи їх суміші (алмаз, наждак), що їх застосовують у вигляді порошків, паст або інструментів для механічної обробки поверхонь різних виробів. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. абразиви — АБРАЗИ́ВИ, ів, мн. Дуже тверді матеріали (алмаз, корунд, карборунд та ін.), що застосовуються для шліфування, точіння і полірування. Технічна характеристика абразивів: зернистість, міцність, структура (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 185). Словник української мови в 11 томах