абревіатура
АБРЕВІАТУ́РА, и, ж., лінгв.
Слово, утворене скороченням двох або кількох слів, складів чи літер, напр.: райрада, ВАК, ООН.
Він користувався в значній мірі готовою вже поезією мови, готовим запасом абстракцій і абревіатур (І. Франко);
Окрему групу серед складних слів становлять так звані абревіатури, або складноскорочені слова (з наук. літ.);
// Загальноприйняті скорочення слів на письмі, напр.: див., і т. ін., пор.
△ (1) Лі́терна абревіату́ра, лінгв. – складноскорочене слово, компонентами якого є початкові літери слів (перев. в офіційних назвах держав, установ, партій і т. ін.).
Літерні абревіатури пишуться великими літерами і без крапок після кожної з них (з навч. літ.);
(2) Поскладо́ва абревіату́ра, лінгв. – складноскорочене слово, компонентами якого є початкові склади відповідних повних слів.
Зростання кількості поскладових абревіатур пояснюється тим, що вони вільно стають за основу творення нових, похідних слів за допомогою суфіксів: від нардеп – нардепівський (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- абревіатура — Як відомо, абревіатура – це складне скорочене слово. Бувають літерна абревіатура (СНД, УТН), звукова (дот), почасткова (військкомат, лінкор), комбінована (райвно). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- абревіатура — абревіату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- абревіатура — [абреив'іатура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
- абревіатура — (від лат. Abbrevio — скорочую) — знаки скорочення і спрощення нотного запису. А. використовується для позначення: повторень частини п’єси або окремих тактів, груп нот, подвоєння звуків, перенесення їх вгору або вниз на октаву, інструментів у партитурі... Словник-довідник музичних термінів
- абревіатура — -и, ж. 1》 Складноскорочене слово, утворене з початкових складів або з перших літер слів словосполучення. 2》 Знаки скорочення нотного письма. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абревіатура — абревіату́ра (італ. abbreviature, від лат. abbrevio – скорочую) 1. Складноскорочене слово, утворене з початкових складів або з перших літер слів словосполучення. 2. Знаки скорочення нотного письма. Словник іншомовних слів Мельничука
- абревіатура — АБРЕВІАТУ́РА, и, ж. Слово, що становить скорочення двох або кількох слів, напр.: колгосп, райвиконком. Він користувався в значній мірі готовою вже поезією мови, готовим запасом абстракцій і абревіатур (Фр. Словник української мови в 11 томах
- абревіатура — рос. аббревиатура (італ. abbreviatura — короткий, від латин. abbrevio — скорочую) — 1. Скорочення кількох слів і з'єднання в одне складноскорочене слово. Eкономічна енциклопедія