абсолютист

АБСОЛЮТИ́СТ, а, ч.

1. Прихильник абсолютизму (у 1 знач.).

Гостра боротьба між конституціоналістами й абсолютистами у Португалії набула форми громадянської війни, яка завершилася перемогою конституціоналістів (з наук.-попул. літ.);

Хоча король був прихильником абсолютної монархії, він був змушений лавіювати між лібералами і абсолютистами (з навч. літ.).

2. Людина, яка прагне безумовного, абсолютного, не допускає компромісів, відхилень, поступок.

Це були непримиренні, украй переконані люди, абсолютисти, які не терплять ніяких заперечень, які виключають можливість, що з ними можна не погоджуватися і при цьому бути розумною порядною людиною (із журн.);

Запитайте людей, чому вони відкладають справи на потім, і нерідко ви почуєте щось на зразок: "Я абсолютист. Усе повинно бути бездоганно правильно, перш ніж я візьмуся за роботу" (із журн.).