1. Словник української мови у 20 томах

абсолютно

АБСОЛЮ́ТНО, присл.

Зовсім, повністю, цілком.

Купатися він [лікар] теж абсолютно забороняє (М. Коцюбинський);

Ніч прозора й абсолютно тиха (Іван Ле);

Темрява створювала враження абсолютно здичавілої пустелі (М. Трублаїні);

Як відомо, державна власність існує у всіх країнах світу. Однак лише в колишньому СРСР та деяких інших соціалістичних країнах вона абсолютно домінувала (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсолютно — абсолю́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. абсолютно — пр. н. умоглядний. Словник синонімів Караванського
  3. абсолютно — Безумовно, безоглядно, цілковито, див. цілком Словник чужослів Павло Штепа
  4. абсолютно — Присл. до абсолютний 2); цілком, повністю. Абсолютно чорне тіло фіз. — тіло, яке цілком поглинає проміння, що падає на нього. Абсолютно тверде тіло фіз. — тіло, форма і розміри якого під дією будь-яких зовнішніх впливів можуть вважатися незмінними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. абсолютно — ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМ розм., ГЕТЬ розм., ГЕТЬ-ЧИ́СТО розм., КРУГО́М розм., НА́СКРІЗЬ розм.; ЗГО́ЛА́ діал.; ДОЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм. Словник синонімів української мови
  6. абсолютно — Абсолю́тно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. абсолютно — АБСОЛЮ́ТНО. Присл. до абсолю́тний 2; цілком, повністю. Купатися він [лікар] теж абсолютно забороняє (Коцюб., III, 1956, 355); Ніч прозора й абсолютно тиха (Ле, Міжгір’я, 1953, 161); Темрява створювала враження абсолютно здичавілої пустелі (Трубл. Словник української мови в 11 томах