абстрагований
АБСТРАГО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до абстрагува́ти.
Закони кібернетики повністю абстраговані від специфіки тих об'єктів, які вона вивчає (із журн.);
// у знач. прикм.
Була б помилковою думка, що фольклорна традиція бойків розвивалася в якомусь абстрагованому регіональному колі (з наук. літ.);
Якщо для ранніх творів письменника характерна дещо абстрагована форма вираження поглядів, то далі він переходить до конкретнішого показу дійсності (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абстрагований — абстраго́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- абстрагований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до абстрагувати. || абстраговано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абстрагований — Абстраго́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- абстрагований — АБСТРАГО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до абстрагува́ти. Закони кібернетики повністю абстраговані від специфіки тих об’єктів, які вона вивчає (Ком. Укр., 11, 1966, 62); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах