абсурдно
АБСУ́РДНО.
Присл. до абсу́рдний.
Звинувачувала вона мене довго, можна сказати, абсурдно й безголово (із журн.);
// у знач. пред.
– Добрі дяді з космосу – це гарно для казки. В реальному житті – це було б наївно й абсурдно (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me