аваліст

АВАЛІ́СТ, а, ч., фін.

Особа, яка дала вексельне поручництво, тобто здійснила аваль.

Виступати в ролі вексельного доручителя (аваліста) може третя особа або одна із осіб, що підписала вексель (індосант, векселедавець і навіть акцептант) (з навч. літ.);

Часто авалістом виступає банк (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аваліст — авалі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. аваліст — -а, ч. Юридична або фізична особа, яка гарантує оплату векселя, перебираючи на себе зобов'язання за чужим вексельним боргом. Великий тлумачний словник сучасної мови