авансиком

АВА́НСИКОМ, присл., розм.

Зменш. до ава́нсом.

– Мені б гроші авансиком отримати! (із журн.);

– Тетянко, може, я в тебе вибачення авансиком попрошу? (із журн.);

Сьогодні намагався уламати викладачку залік авансиком поставити (з Інтернету).