1. Словник української мови у 20 томах

авансувати

АВАНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.

1. Давати кому-, чому-небудь аванс.

Мене ж авансуйте та дайте прогонні (В. Самійленко);

Аби стимулювати виробництво вітчизняних сільгоспмашин, уряд планує авансувати сільгоспмашинобудування (із журн.);

Переробні підприємства мають можливість авансувати вирощування тварин (з газ.);

Банк обіцяє селянам авансувати придбання пального, міндобрив, насіння (з газ.).

2. перен. Виявляти до кого-небудь доброзичливе, прихильне ставлення, наділяти позитивними рисами.

До співробітників, підлеглих, до нас – молодих наукових співробітників і аспірантів – він ставився якнайтерпиміше і доброзичливо, авансував нас сподіваннями, виявляючи навіть схильність переоцінювати наші здібності та заслуги (із журн.);

– Я вважаю, що політики виявилися не зовсім гідними довіри, яку авансували їм люди (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авансувати — Авансува́ти: — дістати підвищення по службі [20] — одержати вищий службовий ступінь, вищу посаду [VI... Словник з творів Івана Франка
  2. авансувати — авансува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. авансувати — Давати аванс, платити наперед; ФР. фінансувати. Словник синонімів Караванського
  4. авансувати — Вивищувати, вивищити, повивищувати, звищувати, звищити, познищувати, повищувати, поповищувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. авансувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Видавати аванс кому-небудь. || авансовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. авансувати — авансува́ти просуватися по службі, одержувати вищий чин (ст): Таких, як він, було треба. Він зовсім не хотів авансувати на канцеліста. Ні, возний мав у суді таке саме важне місце, як сам суддя, і пан Колодрубець знав це і тому цінив сам себе, і свою працю, і становище (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. авансувати — авансува́ти (франц. avancer) давати аванс. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. авансувати — Авансува́ти, -су́ю, -су́єш; -су́й, -су́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. авансувати — АВАНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Видавати аванс кому-небудь. Мене ж авансуйте та дайте прогонні (Сам., І, 1958, 223). Словник української мови в 11 томах