авантюристичний

АВАНТЮРИСТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до авантюри́ст 1.

Круп'як нічого не промовив, але так насмішкувато і злісно блиснув очима, що Крамовий зрозумів: його похвала не приспала допитливого авантюристичного розуму (М. Стельмах);

А Полоса – хитрий, авантюристичний, хвастовитий, самовпевнений (Ю. Мушкетик);

Усіх князів перевищує своєю славою князь Дмитро Вишневецький, по-народному Байда, що справді був видатною людиною, хоч і з великим авантюристичним нахилом (з наук. літ.).

2. Стос. до авантюриста (у 1 знач.), авантюризму.

Це була авантюристична у своїй основі політика “підхльостування”, яка застосовувалась і в промисловості (з наук.-попул. літ.);

Справа, за яку вони взялися, із самого початку була авантюристичною (із журн.);

Якщо вести мову серйозно про їхню програму, то говорити немає про що. Вона утопічна й авантюристична одночасно (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авантюристичний — АВАНТЮРИСТИ́ЧНИЙ, а, е. Оснований на авантюризмі; власт. авантюристові (в 1 знач.). Посилення міжнародного комуністичного і робітничого руху, його активність і єдність зривають авантюристичні задуми агресорів (Укр. іст. ж., 2, 1960, 50). Словник української мови в 11 томах
  2. авантюристичний — авантюристи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. авантюристичний — АВАНТЮРИСТИЧНИЙ – АВАНТЮРИСТСЬКИЙ – АВАНТЮРНИЙ Авантюристичний. Який ґрунтується на авантюризмі; властивий авантюристам. Вж. зі сл.: задум, заклик, курс, план, погляд, верхівка, вимога, дія, політика, спроба, суть, тактика. Авантюристський. Літературне слововживання
  4. авантюристичний — -а, -е. Оснований на авантюризмі; власт. авантюристові (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови