аварський

АВА́РСЬКИЙ¹, а, е.

Прикм. до ава́ри.

Аварські племена.

АВА́РСЬКИЙ², а, е.

Прикм. до ава́рці.

Отакі степові бурі, як отсей аварський погром, не могли налякати привичних до всякої біди степових українців (М. Грушевський);

Наприкінці IV ст. гуни, яких підганяв голод, що розпочався в розореній ними та знелюдненій Скіфії, пішли до Центральної Європи, де започаткували нову культуру тюркської Паннонії, яка врешті-решт сформувалася в культуру першого Аварського каганату (з наук. літ.).