авлос
АВЛО́С, а, ч.
Давній духовий музичний інструмент із подвійною тростиною і циліндричним каналом, який був поширений у Стародавній Греції та Передній Азії.
Головним духовим інструментом у Стародавній Греції був авлос, який складався із двох трубок із подвійними язичками, на яких грали одночасно, причому одна з трубок давала басовий супровід для другої (з наук.-попул. літ.);
Авлос мав різкий звук, використовувався в античній трагедії, у військовій музиці та для супроводу співу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- авлос — (гр. aulos) — давньогрецький духовий музичний інструмент з подвійною тростиною, який мав від 4 до 15 бічних отворів. Діапазон — від ре малої октави до мі другої октави. Застосовувався в античній трагедії, військовій музиці. Словник-довідник музичних термінів
- авлос — -а, ч. Давньогрецький музичний інструмент; різновид сопілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- авлос — авло́с (грец. αυλός – сопілка) стародавній духовий інструмент, подібний до флейти. Словник іншомовних слів Мельничука
- авлос — Музичний інструмент, аерофон (дерев'яний духовий) з подвійною трубкою; популярний у стародавній Греції; музиканта, який грав на а., називали авлетом. Універсальний словник-енциклопедія