1. Словник української мови у 20 томах

австралопітеки

АВСТРАЛОПІТЕ́КИ, ів, мн. (одн. австралопіте́к, а, ч.), палеонт.

Група викопних вищих приматів.

Кістки австралопітеків уперше були виявлені в пустелі Калахарі (Південна Америка), а потім у Східній та Центральній Африці (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. австралопітеки — австралопіте́ки (від лат. australis – південний і ...пітек) група викопних вищих приматів, близьких до предкової форми людини. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. австралопітеки — Найдавніші відомі форми людиноподібних істот доби раннього плейстоцену, рання стадія еволюції людини; поєднують людські (прямоходіння, використання знарядь праці) та примітивні (малий мозок об'ємом 400-600 см3, сильний проґнатизм... Універсальний словник-енциклопедія