автентифікація

АВТЕНТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.

Процедура встановлення відповідності параметрів, які характеризують особу, процес або дані, заданим критеріям.

Автентифікація, як правило, застосовується для перевірки права доступу користувача до тих чи інших ресурсів, програм, даних (з наук. літ.);

Нині все більшої популярності набуває автентифікація особи з допомогою електронних сертифікатів, пластикових карток та біометричних приладів, наприклад, сканерів райдужної оболонки ока, відбитків пальців або долоні (з наук.-попул. літ.);

Автентифікація та авторизація пацієнтів дають можливість впевнитись у наданні послуг саме тому, для кого вони призначені (з наук.-попул. літ.);

У липні 2002 року український текст Конвенції Ради Європи “Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних” пройшов автентифікацію та був засвідчений МЗС України як офіційний переклад (з публіц. літ.);

Автентифікація інформації здійснюється на основі внутрішньої структури самої інформації незалежно від інформаційного джерела (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автентифікація — -ї, ж. Встановлення вірогідності інформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. автентифікація — автентифікація або аутентифікація, род. автентифікації (від гр. αυθεντικός – істинний) процедура встановлення належності користувачеві інформації в системі пред'явленого ним ідентифікатора. Слабка автентифікація здійснюється за допомогою пароля. Фізико-технічний словник-мінімум