автовиклик
АВТОВИ́КЛИК, у, ч., спец.
У мережах електро- та радіозв'язку і автоматизованих системах опрацювання інформації – автоматичний виклик абонента або програми.
Для передавання даних телефонними каналами використовуються модеми, які підтримують процедуру автовиклику абонента (з наук. літ.);
Функції цієї моделі мобільного телефона: голосовий набір, автовиклик, набір останнього номера та ін. (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- автовиклик — -у, ч., спец. 1》 У системах обробки інформації – виклик супервізором потрібного об'єкта програми. 2》 У комп'ютерних мережах – виклик, за якого елементи сигналу виклику послідовно вводяться до мережі передачі даних. Великий тлумачний словник сучасної мови