автовізок

АВТОВІЗО́К, зка́, ч.

Самохідний візок із двигуном внутрішнього згоряння для перевезення вантажів на невеликі відстані.

Мої чемодани відразу опинились на невеликому автовізку (М. Трублаїні);

Враз вони розступаються, пропускаючи автовізок, на якому штабелі картонних коробок (В. Нестайко);

Сьогодні співробітники Кременчуцького автоскладального заводу серед іншого щомісяця збирають до тисячі автовізків “Джиллі” (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me