автогравюра
АВТОГРАВЮ́РА, и, ж.
Гравюра, у якій друкарську форму на дереві, лінолеумі або металі (міді, цинку, сталі) виконує сам художник – автор композиції.
Зараз колекції Британського музею нараховують 78 мільйонів експонатів, у тому числі близько 7 мільйонів томів друкованих видань і більше півмільйона автогравюр та манускриптів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- автогравюра — автогравю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- автогравюра — -и, ж. Гравюра, виконана самим художником (на відміну від репродукційної гравюри). Великий тлумачний словник сучасної мови
- автогравюра — автогравю́ра (від авто... і гравюра) гравюра, виконана самим художником (на відміну від репродукційної гравюри). Словник іншомовних слів Мельничука