автогравюра

АВТОГРАВЮ́РА, и, ж.

Гравюра, у якій друкарську форму на дереві, лінолеумі або металі (міді, цинку, сталі) виконує сам художник – автор композиції.

Зараз колекції Британського музею нараховують 78 мільйонів експонатів, у тому числі близько 7 мільйонів томів друкованих видань і більше півмільйона автогравюр та манускриптів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автогравюра — автогравю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. автогравюра — автогравю́ра (від авто... і гравюра) гравюра, виконана самим художником (на відміну від репродукційної гравюри). Словник іншомовних слів Мельничука
  3. автогравюра — -и, ж. Гравюра, виконана самим художником (на відміну від репродукційної гравюри). Великий тлумачний словник сучасної мови