1. Словник української мови у 20 томах

автократичний

АВТОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн.

1. Прикм. до автокра́т і автокра́тія.

Автократичний керівник, як правило, нав'язує власну волю виконавцям, використовуючи свою владу та її можливості (із журн.).

2. Стос. до автократа і автократії.

З тоталітаризмом авторитарний режим ріднить звичайно автократичний, не обмежений законами характер влади, з демократією – наявність автономних, нерегульованих державою суспільних сфер, особливо економіки і приватного життя (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автократичний — Автократи́чний: — самодержавний [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. автократичний — автократи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. автократичний — -а, -е. Прикм. до автократія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. автократичний — САМОДЕРЖА́ВНИЙ (пов'язаний з самодержавством), САМОДЕРЖА́ВНИЦЬКИЙ рідше, АБСОЛЮТИ́СТСЬКИЙ, АВТОКРАТИ́ЧНИЙ. — Пор. монархі́чний. Словник синонімів української мови
  5. автократичний — Автократи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. автократичний — АВТОКРАТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Прикм. до автокра́тія. Словник української мови в 11 томах