автомутагени

АВТОМУТАГЕ́НИ, ів, мн., біол. (одн. автомутаге́н, у, ч.).

Речовини, які утворюються в клітинах у процесі життєдіяльності й спричиняють спадкові зміни.

Автомутагени можуть викликати як хромосомні перебудови, так і генні мутації (з наук. літ.);

Підвищення частоти мутацій у насінні, що зберігається, пов'язане з підвищенням концентрації мутагенних метаболітів – автомутагенів, до яких відносять молочну та оцтову кислоти, альдегіди, алкалоїди, кумарини і багато похідних пуринів (з наук.-попул. літ.).