авторитарно

АВТОРИТА́РНО, присл., книжн.

1. Як властиво авторитарній (у 1 знач.) людині.

Авторитарно налаштований президент країни, небезпідставно розраховуючи на конструкцію влади з підпорядкованим йому особисто силовим складником, не збирався ділитися своїми владними можливостями (з публіц. літ.);

// Як характерно для авторитаризму.

До влади в цих країнах прийшли уряди, рішуче налаштовані й далі правити авторитарно (із журн.);

Влада прагне керувати авторитарно, без будь-якої опозиції (з газ.).

2. Як властиво авторитарній (у 2 знач.) людині.

У видавничій діяльності Петро Могила керувався насамперед інтересами верхівки православної церкви, якою прагнув правити авторитарно (з наук. літ.);

Ці кілька людей практично авторитарно розпоряджаються долями багатотисячного колективу (з газ.).