авторитетно

АВТОРИТЕ́ТНО, присл.

Впевнено, владно, зі знанням справи.

Прохіра значно заспокоїлась, говорила голосно і авторитетно, хоч часом і помітно було, що її щось мучило (М. Коцюбинський);

– Немає кращої за тебе! – авторитетно і гаряче промовив Тарас. – На всю Кирилівку? – зраділа Оксана (С. Васильченко);

Він засунув глибоко в кишені своєї чемерки з солдатського сукна руки й почав спокійно і авторитетно: – Товариші! Ніяких самосудів не повинно бути! (Б. Антоненко-Давидович);

Слово Петушека завжди звучало для нього авторитетно (Ю. Шовкопляс).