автотрансплантація

АВТОТРАНСПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж., мед.

1. Трансплантація тканин, органів, частин тіла того самого організму.

Автотрансплантація кісткового мозку або стовбурових клітин після протипухлинної хіміотерапії широко застосовується при лейкозах, лімфомах та злоякісних пухлинах (з наук.-попул. літ.);

При тяжких опіках застосовується автотрансплантація шкіри з непошкоджених ділянок на обпечені (з навч. літ.);

Перевага автотрансплантації перед звичайними пересадками полягає в тому, що вона дозволяє уникнути багатьох технічних ускладнень і небезпеки відторгнення чужорідних органів (з навч. літ.).

2. Хірургічне видалення органа, його лікування і подальше приживлення в організмі.

Такого роду автотрансплантації, коли у хворого беруть його власний орган, приводять його в порядок, а потім ушивають назад, до цього часу робилися в основному з нирками (з наук.-попул. літ.);

Автотрансплантаця застосовується при ремонті серцевих клапанів, ушиванні розширених серцевих шлуночків, видалянні з органів ракових пухлин та ін. (із журн.);

Співробітники петербургського НДІ кардіології ім. В. Алмазова першими в Росії використали метод автотрансплантації серця для зменшення лівого передсердя пацієнтки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автотрансплантація — автотранспланта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. автотрансплантація — -ї, ж. Пересаджування тканин або органів на іншу частину тіла того самого організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. автотрансплантація — автотранспланта́ція (від авто... і трансплантація) пересаджування тканин або органів на іншу частину тіла того самого організму. Словник іншомовних слів Мельничука