автохтонність

АВТОХТО́ННІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. автохто́нний.

Усі пізніші студії давньоруської писемності підтвердили слушність аргументації М. О. Максимовича про автохтонність українського населення на Середній Наддніпрянщині взагалі і в Києві зокрема (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автохтонність — автохто́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови