1. Словник української мови у 20 томах

авіабудівник

АВІАБУДІВНИ́К, а́, ч.

Той, хто будує літаки, виготовляє прилади й устаткування для авіації.

Розумом і працею наших авіабудівників створені такі шедеври авіабудування, як “Руслан”, “Мрія”, “Ан-70” (із журн.);

Великі ставки Київ робить і на перший український вертоліт Ка-226, що створюється запорізькими авіабудівниками за російською ліцензією (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авіабудівник — авіабудівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. авіабудівник — -а, ч. Той, хто будує літаки, виготовляє прилади й устаткування для авіації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. авіабудівник — АВІАБУДІВНИ́К, а, ч. Той, хто будує літаки, виготовляє прилади й устаткування для авіації. Словник української мови в 11 томах