агамі
АГА́МІ, невідм.
1. ч. Птах ряду журавлеподібних із чорним оперенням і коротким хвостом, який швидко бігає; поширений у Південній Америці; трубач (у 3 знач.).
В агамі довжина тіла до 50 см, крила – до 30 см (з наук. літ.);
У гніздах агамі, що розташовані в широких дуплах, можна знайти 6–10 білих яєць (з наук.-попул. літ.).
2. мн. Родина птахів ряду журавлеподібних; трубачі (у 4 знач.).
Свою назву агамі, або трубачі, отримали завдяки крикам, які видають самці, що нагадують звуки труби (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me