1. Словник української мови у 20 томах

аглютинативний

АГЛЮТИНАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.

Який характеризується аглютинацією (у 2 знач.).

До аглютинативних мов належать тюркські, фіно-угорські, тунгусо-маньчжурські, корейська, японська, частина індійських та деякі африканські мови (з наук. літ.);

У третіх препозитивних позиціях стоять здебільшого ті основи, які близькі до одиниць афіксоїдного типу і приєднуються до інших елементів за зразком аглютинативних морфем (з наук. літ.);

Аглютинативний характер угорської мови потребує певного розширення, декомпресії тексту під час перекладу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аглютинативний — аглютинати́вний пов’язаний з аглютинацією; ¤ а-ні мови – мови, в яких граматичні форми й похідні слова утворюються способом аглютинації. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. аглютинативний — аглютинати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. аглютинативний — -а, -е. 1》 біол. Прикм. до аглютинація 1). 2》 лінгв. Який характеризується аглютинацією (у 2 знач.). Аглютинативні мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аглютинативний — АГЛЮТИНАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. біол. Прикм. до аглютина́ція 1. 2. лінгв. Який характеризується аглютинацією (в 2 знач.). Аглютинативні мови. Словник української мови в 11 томах