агресивний

АГРЕСИ́ВНИЙ, а, е.

1. Який здійснює агресію; загарбницький.

Друга сенсація була ще цікавіша. Подавалося карколомне повідомлення про "чергову провокацію" "нєкой" агресивної держави на совєтсько-маньчжурському кордоні... (І. Багряний);

Річ Посполита, що приєдналася до агресивного католицького феодального табору контрреформації, який очолювали Ватикан і династія Габсбургів, з останньої чверті XVI ст. перетворилася на «східний бастіон» феодальної кріпосницької реакції в Європі (з наук.-попул. літ.);

// Здійснюваний методом агресії; наступальний, ворожий.

– Ніяких агресивних намірів? (В. Винниченко);

Козаки відвертали значні сили Туреччини, зокрема майже увесь її флот, од Європи й тим самим стримували агресивні намагання Порти (з наук.-попул. літ.).

2. Який характеризується агресією (у 2, 3 знач.).

У першій половині гри наша команда не зробила жодного агресивного руху, тільки відбивалася, не сходячи з місць (Ю. Яновський);

Солдати ще не виявляли нічого агресивного (Б. Антоненко-Давидович);

Даються взнаки агресивні східні суховії, вже добираються до нас, перетворюють наш, зелений при дідах, острів у зализень бурої гиблої пустелі... (О. Гончар);

Вікторія перестала бути агресивною, а Дмитро спочатку відчув задоволення, що зумів приборкати язикату дівчину, а потім йому стало сумно: от уже вдаєшся до дипломатії із такою шмаркачкою (Є. Кононенко).

3. спец. Який хімічно руйнує що-небудь.

Застосування технічних мийних засобів продиктовано необхідністю заміни агресивних розчинів гідроксиду і карбонату натрію, які сприяють корозії (з наук. літ.);

Висока стійкість фторопластів до хімічно найагресивніших речовин ставить їх щодо цього вище навіть таких стійких благородних металів, як золото і платина (з наук.-попул. літ.).