агресор
АГРЕ́СОР, а, ч.
Той, хто вдається до агресії; нападник, загарбник.
Загине всякий, хто до нас Поткнеться як агресор (С. Воскрекасенко);
Може, Андріїв авторитет, може, його сила, від якої “агресори” розліталися на всі боки, може, його голос, а може, все накупу так вплинуло, але мурашник розпався (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- агресор — агре́сор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- агресор — Загарбник, нападник, напасник, див. розбійник Словник чужослів Павло Штепа
- агресор — -а, ч. Той, хто вдається до агресії; нападник, загарбник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- агресор — (-а) ч. 1. крим. Ґвалтівник неповнолітніх. БСРЖ, 31; СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 21. 2. крим.; ірон. Теща. БСРЖ, 314; СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 21. 3. мол., мн. аґресори, -ів. Важкі армійські ботинки. ПСУМС, 3. Словник жарґонної лексики української мови
- агресор — див. ворог Словник синонімів Вусика
- агресор — агре́сор (лат. aggressor – той, що нападає) сторона, що нападає; держава, яка здійснює агресію, першою застосовує збройну силу проти іншої держави; загарбник. Словник іншомовних слів Мельничука
- агресор — ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн. Словник синонімів української мови
- агресор — АГРЕ́СОР, а, ч. Той, хто вдається до агресії; нападник, загарбник. Загине всякий, хто до нас Поткнеться як агресор (Воскр., З перцем!, 1957, 132). Словник української мови в 11 томах
- агресор — рос. агрессор (латин. aggressor — той, що нападає) — 1. Сторона, що нападає. 2. Держава, яка здійснює агресію, першою застосовує зброю проти іншої держави; загарбник. 3. Переносно-агресивна людина, та, що здійснює агресивні випади проти іншої людини, інших людей. Eкономічна енциклопедія