1. Словник української мови у 20 томах

адамант

АДАМА́НТ, а, ч.

Коштовний камінь; діамант.

* Образно. – Не плач, панно, не плач, адамант мій! – втішала Сару жебрачка, цілуючи її холодні руки (М. Старицький);

Хто здобув у душі дорогоцінний небесний адамант – для того не існує горя, нещастя, нестатків, бо він має найбільше у світі багатство... (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адамант — адама́нт іменник чоловічого роду дорогоцінний камінь Орфографічний словник української мови
  2. адамант — Староукраїнська назва діаманту. В укр. наук. літературі під назвою "адамант" вперше описаний в лекції "Про камені та геми" Ф..Прокоповича, яка була прочитана в Києво-Могилянській академії в 1705-1709 рр. Гірничий енциклопедичний словник
  3. адамант — -у, ч. Дорогоцінний камінь; алмаз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. адамант — Діамант Словник застарілих та маловживаних слів
  5. адамант — адама́нт [від грец. άδάμας (άδάμαντος)] дорогоцінний камінь, алмаз. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. адамант — Адама́нт, -ту; -ма́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)