адамашка
АДАМА́ШКА, и, ж.
1. заст. Низькосортна камка, яку привозили в Європу із Дамаска.
Ліворуч від архімандрита сидів генеральний обозний в каптані з адамашки – важкої шовкової з опуклими квітами матерії синього кольору (М. Старицький);
В сінях стояла Любов Федорівна в сукні з важкої зеленої адамашки (Б. Лепкий);
Із Туреччини привозилася в Україну (й частково йшла далі) матерія: адамашка, парча, оксамит і цілий ряд інших (з наук.-попул. літ.);
// Вироби з цієї тканини.
Біля ж гречників і аравійців, особливо там, де пахло парфумами, рум'янами й мастиками, де продавались різні оздоби, шелестів оксамит і адамашка, вертілися, присідали, щебетали боярські й воєводські дочки (С. Скляренко).
2. діал. Дамаська шабля.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- адамашка — Адама́шка: — візерунчастий шовк [12] Словник з творів Івана Франка
- адамашка — адама́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- адамашка — И, ж. 1. заст., іст. Ґатунок шовкової тканини. // Вироби з цієї тканини. 2. діал. Дамаська шабля. Немов рубін у чорнім адамашку, обачно критий білим німуванням, так снінь моїх озерце шарлатове лямує обережок начувань... (П-1:121). Словник поетичної мови Василя Стуса
- адамашка — -и, ж. 1》 заст. Ґатунок шовкової тканини. || Вироби з цієї тканини. 2》 діал. Дамаська шабля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- адамашка — Вид східної тканини Словник застарілих та маловживаних слів
- адамашка — АДАМА́ШКА, и, ж. 1. заст. Гатунок шовкової тканини; // Вироби з цієї тканини. Стіни її [зали] прикрашували артистично викладені візерунки з дерева впереміж з малюванням, адамашки й венецькі дзеркала (Панч, Гомон. Україна, 1954, 44). 2. діал. Дамаська шабля. Словник української мови в 11 томах
- адамашка — Адама́шка, -ки ж. = адамашок. Словник української мови Грінченка