адаміти
АДАМІ́ТИ, ів, мн. (одн. адамі́т, а, ч.), іст.
Члени християнської протестантської общини, яка заперечувала будь-яку церковну організацію і обрядність, а також приватну власність.
Адаміти входили до лівого крила таборитів (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- адаміти — -ів, мн. Християнська секта, яка заперечувала будь-яку церковну організацію та обрядність і проповідувала спільність майна. Великий тлумачний словник сучасної мови