адат
АДА́Т, у, ч.
У мусульманських народів – право, що ґрунтується на звичаях.
Адат являє собою сукупність звичаїв та народної юридичної практики в найрізноманітніших сферах майнових, сімейних і т. ін. відносин (з наук. літ.);
Як правило, адат не доповнює закони шаріату, а розходиться з ними або навіть заміщає їх, наприклад, включає закони кровної помсти або кровного братства (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- адат — ада́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- адат — (від араб. — звичай) назва звичаєвого права у країнах мусульманського Сходу, а також у мусульман інших країн Словник іншомовних соціокультурних термінів
- адат — -у, ч. Звичаєве право у деяких мусульманських народів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- адат — ада́т (араб. – звичай) звичаєве право у деяких мусульманських народів. В СРСР скасовано ті норми А., що суперечать нормам радянського права. Словник іншомовних слів Мельничука