адміністратор
АДМІНІСТРА́ТОР, а, ч.
1. Посадова особа, яка займається управлінням.
Адміністратор сів; поштар махнув на коней батогом, задзеленчав голосний дзвоник – і тільки курява встала... (Панас Мирний);
Із середовища робітників вийшло багато талановитих організаторів, господарників і адміністраторів в усіх галузях народного господарства (з наук. літ.).
2. Відповідальний розпорядник.
Директор (не обов'язково вчений) має бути адміністратором на службі у колективу і забезпечувати матеріальну базу для наукової праці (із журн.).
3. інформ. Фахівець, який здійснює контроль за використанням комп'ютерної бази даних, мережі – правильністю введення і своєчасністю поповнення даних, відповідає за їхнє збереження.
Системний адміністратор встановлює права доступу до різних ресурсів внутрішньої мережі (принтерів, сканерів і т. ін.), до Інтернету, а також правила роботи з ними (з наук.-техн. літ.).
Значення в інших словниках
- адміністратор — адміністра́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- адміністратор — див. директор Словник чужослів Павло Штепа
- адміністратор — [адм'ін'істратор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- адміністратор — -а, ч. 1》 Керівник установи, організації, підприємства і т. ін. 2》 У програмуванні – програмний засіб, який виконує управлінські функції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- адміністратор — Адміністра́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- адміністратор — АДМІНІСТРА́ТОР, а, ч. Керівник установи, організації, підприємства і т. ін. Адміністратор сів; поштар махнув на коней батогом, задзеленчав голосний дзвоник — і тільки курява встала… (Мирний, II, 1954, 278)... Словник української мови в 11 томах
- адміністратор — рос. администратор (латин. administer — керуючий) — керуючий підприємством, організацією, підрозділом установи. Інша назва — менеджер. Eкономічна енциклопедія