ад'ютант

АД'ЮТА́НТ, а, ч.

Офіцер, який перебуває при вищому військовому керівникові чи при штабі військової частини для виконання службових доручень або штабної роботи.

Ад'ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (О. Маковей);

З приміщення вийшов полковник Бабенко, супроводжуваний писарем і ад'ютантом (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ад'ютант — ад'юта́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ад'ютант — [адйутант] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. ад'ютант — -а, ч. Військовослужбовець (зазвичай офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень. Великий тлумачний словник сучасної мови