аероби
АЕРО́БИ, ів, мн. (одн. аеро́б, а, ч.), біол.
Організми, які можуть існувати лише за наявності вільного кисню; протилежне анаероби.
До аеробів належать майже всі тварини і рослини, а також багато мікроорганізмів, що використовують для життєдіяльності енергію, яка звільняється під час реакцій окиснення, що протікають із поглинанням вільного кисню (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аероби — -ів, мн. (одн. аероб, -а, ч.), біол. Організми, які не можуть жити в середовищі, позбавленому вільного кисню; прот. анаероби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аероби — аеро́би (від грец. άήρ – повітря та βίος – життя) організми, для життєдіяльності яких потрібний вільний молекулярний кисень. Словник іншомовних слів Мельничука
- аероби — Організми (переважно мікроорганізми), для життя яких необхідний вільний кисень; а. облігатні (безумовні) не можуть обходитись без кисню (напр., туберкульозна паличка); а. факультативні (умовні) виживають у безкисневих умовах (напр., більшість бактерій); безкисневі організми — анаероби. Універсальний словник-енциклопедія
- аероби — АЕРО́БИ, ів, мн. (одн. аеро́б, а, ч.), біол. Організми, які не можуть жити в середовищі, позбавленому вільного кисню; протилежне анаероби. Словник української мови в 11 томах