аерограф

АЕРО́ГРАФ, а, ч.

Прилад для нанесення тонкого шару фарби на папір, тканину і т. ін. за допомогою стисненого повітря.

Аерографи різних розмірів і конструкцій використовуються для фарбування тканин і керамічних виробів, при виготовленні театральних декорацій і великих настінних плакатів, в альфрейних роботах, а також для ретушування фотонегативів і фотовідбитків (з наук.-попул. літ.);

Аерографом можна наносити тонкі штрихи, що дуже важливо для дрібних деталей малюнка (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аерограф — аеро́граф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аерограф — -а, ч. Пневматичний прилад, яким, розпилюючи фарбу, наносять її на папір, тканину та інші предмети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аерограф — аеро́граф (від аеро... і ...граф) пневматичний прилад, яким, розпилюючи фарбу, наносять її на папір, тканину та інші предмети. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. аерограф — АЕРО́ГРАФ, а, ч. Пневматичний прилад, яким, розпилюючи фарбу, наносять її на папір, тканину та інші предмети. Аерограф — прилад для тонкого розпилювання фарби на поверхні виробів за допомогою стисненого повітря (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 109). Словник української мови в 11 томах