аерозоль

АЕРОЗО́ЛЬ, ю, ч.

1. Найдрібніші частинки твердої або рідкої речовини, що перебувають у завислому стані в газоподібному середовищі.

Розрізняють, зокрема, аерозолі з рідкими частинками (туман) і з твердими частинками (дим) (з наук.-попул. літ.);

Найважливіші оптичні властивості аерозолів – розсіювання і поглинання ними світла (із журн.).

2. Лікувальний, хімічний, косметичний і т. ін. препарат, що міститься під тиском у спеціальному балоні з розбризкувачем.

Аерозолі являють собою двофазні (газ і рідина) або трифазні (газ, рідина і тверда речовина) системи, в яких лікувальні та допоміжні речовини можуть знаходитися в розчиненому, емульгованому стані або в стані суспензії (з наук. літ.);

З давніх часів аерозолі використовуються в медицині у вигляді інгаляцій для профілактики і лікування захворювань дихальних шляхів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аерозоль — аерозо́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аерозоль — -ю, ч. 1》 Безліч найдрібніших частинок якої-небудь речовини, розпилених у газі або газуватому середовищі. 2》 Лікарський, хімічний, косметичний і т. ін. рідкий препарат, який міститься під тиском у спеціальній упаковці з розпорошувачем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аерозоль — I (аерозольне упакування) спосіб упакування рідких речовин, напр., емалей, лаків, парфумів; стиснений у балоні газ витискає рідину, яка виходить крізь вентильний отвір у вигляді туману. Універсальний словник-енциклопедія
  4. аерозоль — АЕРОЗО́ЛЬ, ю, ч., хім. Безліч найдрібніших частинок якої-небудь речовини, розпилених у газі або газоподібному середовищі. Аерозолі (тумани) ДДТ застосовуються переважно в боротьбі з комірними шкідниками (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 34). Словник української мови в 11 томах