1. Словник української мови у 20 томах

аерологія

АЕРОЛО́ГІЯ, ї, ж.

Розділ метеорології, що вивчає фізичні процеси і явища, які відбуваються у вільній атмосфері, поза її приземним шаром.

Розвиток аерології стимулюється насамперед завданнями вдосконалення методів передбачення погоди й особливо розвитком авіації – реактивних і турбореактивних літаків (з наук.-попул. літ.);

Аерологія вивчає процеси, які відбуваються віддалено від поверхні Землі, де не виявляється її безпосередній вплив (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аерологія — аероло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аерологія — Повітрознавство Словник чужослів Павло Штепа
  3. аерологія — -ї, ж. Наука, що вивчає фізичні, хімічні та інші властивості верхніх шарів атмосфери. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аерологія — аероло́гія (від аеро... і ...логія) розділ метеорології, в якому вивчають фізичні і динамічні процеси у верхніх шарах атмосфери. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аерологія — Аероло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. аерологія — АЕРОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає фізичні, хімічні та інші властивості високих шарів атмосфери. Словник української мови в 11 томах