аерон

АЕРО́Н¹, у, ч.

Легкий сплав алюмінію з міддю і кремнієм, що застосовується в літакобудуванні та інших галузях техніки.

Добре відомі алюмінієві сплави аерон і склерон: крім легкості, вони мають високу міцність, пластичність, стійкість проти корозії і є дуже перспективними для авіабудування (з наук.-попул. літ.).

АЕРО́Н², у, ч., фарм.

Лікувальний препарат, що застосовується як протиблювотний засіб.

Аерон застосовують при морській і повітряній хворобах, при блюванні вагітних та ін. (з наук.-попул. літ.);

Дія аерону настає через 30 хвилин – одну годину після прийняття і триває 6–12 годин (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аерон — аеро́н 1 іменник чоловічого роду сплав аеро́н 2 іменник чоловічого роду лікарський засіб Орфографічний словник української мови
  2. аерон — -у, ч. 1》 Лікарський препарат, що застосовується за морської та повітряної хвороб. 2》 Легкий сплав алюмінію з міддю, силіцієм, а іноді й домішкою літію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аерон — аеро́н 1. Легкий сплав алюмінію з міддю, кремнієм, а іноді й з домішкою літію; застосовують у літако- і дирижаблебудуванні. 2. Лікарський препарат, протиблювотний засіб. Словник іншомовних слів Мельничука