1. Словник української мови у 20 томах

аерономія

АЕРОНО́МІЯ, ї, ж.

Розділ фізики атмосфери, що вивчає верхні шари атмосфери.

Швидкий розвиток аерономії пов'язаний з успіхами ракетних і супутникових досліджень, що дозволили безпосередньо вивчати фізико-хімічні процеси верхньої атмосфери (з наук. літ.);

Основними джерелами інформації в аерономії є ракетне та супутникове зондування атмосфери, спостереження за поширенням радіохвиль, спектральний аналіз (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аерономія — аероно́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аерономія — -ї, ж. Розділ геофізики, що вивчає верхні шари атмосфери (за допомогою ракетного і супутникового зондування, спектрального аналізу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аерономія — аероно́мія (від аеро... і ...номія) розділ фізики атмосфери, вивчає атмосферні процеси в плані атомних і молекулярних взаємодій та взаємодії сонячного випромінювання з атомами та молекулами повітря. Досліджує в основному верхні шари атмосфери. Словник іншомовних слів Мельничука