аеропорт
АЕРОПО́РТ, у, ч.
Комплекс інженерних споруд та технічних засобів, що забезпечує регулярні перевезення пасажирів, вантажів і пошти повітряним транспортом.
Нарешті тролейбус зробив коло, і ось він – київський аеропорт (В. Собко);
Ми, несподівані нічні транзитники, перекочувавши до аеропорту і збившись на другому поверсі, на його засклених галереях, ждали чаю (О. Гончар);
Він бачив їх [літаки] щодня, звик до них, майже не помічав: один за одним вони йшли на посадку в аеропорт Жуляни (Ю. Мушкетик);
В аеропортах є споруда управління повітряним рухом, у якій розміщені диспетчерська, штурманська, метеослужба та ін. (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аеропорт — аеропо́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аеропорт — див. аеродром Словник чужослів Павло Штепа
- аеропорт — [аеиропорт] -ту, м. (в) -поурт'і, мн. -порти, -поурт'іў два -портие Орфоепічний словник української мови
- аеропорт — -у, ч. Аеродром, обладнаний усім необхідним для забезпечення регулярних польотів транспортної авіації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аеропорт — аеропо́рт (від аеро... і порт) 1. Транспортне підприємство, що здійснює регулярні перевезення пасажирів, багажу, вантажів і пошти засобами повітряного транспорту, 2. Вузловий пункт повітряного транспорту з великим аеродромом. Словник іншомовних слів Мельничука
- аеропорт — вел. аеродром разом з будівлями та необхідним обладнанням, пристосований для обслуговування пасажирів і обробки вантажів. Універсальний словник-енциклопедія
- аеропорт — АЕРОПО́РТ, у, ч. Аеродром, обладнаний усім необхідним для забезпечення регулярних польотів транспортної авіації. Нарешті тролейбус зробив коло, і ось він — київський аеропорт (Собко, Стадіон, 1954, 283). Словник української мови в 11 томах