1. Словник української мови у 20 томах

аеростатика

АЕРОСТА́ТИКА, и, ж.

Розділ аеромеханіки, що вивчає рівновагу газоподібних середовищ, в основному атмосфери.

Основне завдання аеростатики – дослідження тиску в атмосфері залежно від висоти і підтримувальної сили, яка діє на тіла, що плавають у повітрі (з наук. літ.);

Найширше застосування аеростатика має при вивченні рівноваги атмосфери і в теорії повітроплавання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аеростатика — аероста́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аеростатика — Аэростатика — aerostatics — *Aerostatik – розділ аеромеханіки, який вивчає рівновагу газоподібних тіл. Гірничий енциклопедичний словник
  3. аеростатика — -и, ж. Розділ аеромеханіки, вчення про закони рівноваги повітря й газів, що застосовуються в теорії повітроплавання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аеростатика — аероста́тика (від аеро... і ...статика) розділ аеромеханіки·, вивчає рівновагу газоподібних середовищ. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аеростатика — Аероста́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. аеростатика — АЕРОСТА́ТИКА, и, ж. Розділ аеромеханіки, вчення про закони рівноваги повітря й газів, що застосовуються в теорії повітроплавання. Словник української мови в 11 томах